- курінний
- [кур'ін:и/й]
м. (на) -н :о/му /-н':і/м, мн. -н':і/
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
курінний — 1 прикметник від: курінь курінний 2 іменник чоловічого роду, істота отаман … Орфографічний словник української мови
курінний — а/, е/. 1) Прикм. до курінь 1). 2) у знач. ім. курінни/й, но/го, ч., іст. Те саме, що Курінни/й ота/ман. •• Курінни/й ота/ман іст. а) виборна особа, що керувала куренем (у 3 знач.); б) ватажок куреня (у 5 знач.) … Український тлумачний словник
Запорожская Сечь — Большая хоругвь Запорожской Сечи XVI−XVIII вв. (лицевая[1] и оборотная стороны)[2][3] … Википедия
Ataman — Part of a series on Cossacks … Wikipedia
отаман — а, ч. 1) іст. Виборний або призначений ватажок козацького війська. || Представник козацької адміністрації у населених пунктах в Україні в 17 18 ст. Курінний отаман. Наказний отаман. 2) У дореволюційній Росії – начальник козачих військ і поселень … Український тлумачний словник